Останній  дзвоник - 2017  

Почну поему про останній дзвоник.

Що в ньому?

Знань важкі і пишні грона.

Що в ньому?

Ми і наші поривання.

Що в ньому?

Сум і музика прощання.

Почну поему й відшукаю слово,

З якого варто розпочати мову.

Що в ньому? Сміх і звуки гомінкі,

І досвід літ.

Воно – «випускники».

      Такими словами розпочалося свято Останнього дзвоника в Солончаківському НВК. Останній дзвоник скликав на шкільне подвір’я  три покоління випускників :дитинство, юність, зрілість - випускники початкової школи,  випускники  9класу та  найстарші випускники 1952року, які були першими випускниками Солончаківської семирічної школи. На свято останнього дзвоника цих поважних, шанованих випускників  привели їх діти та жінки. Шкільні роки – це поема життя , яка не має завершення.  Життя людини починається  світанком душі – дитинством, яке залишає в пам’яті найсвітліші спогади і притягує до себе протягом всього життя. Випускниця 1952 року  Шалімова Д.П.  поділилися спогадами  про шкільні роки, які припали на після воєнний період,про не легке дитинство і  умови навчання.  Учні школи вітали  випускників – ювілярів,  вчителі  пов’язали їм пам’ятні стрічки «Випускників школи», а колектив «Калинонька»  виконав для них пісню їх молодості  із кінофільму «Весна на заречной улице ».  Із словами вітання виступили  заступник сільського голови Куцурубської ОТГ Горгуленко Л.М.,   селищний  староста, донька випускниці 1952року Драган О.П.   Зі слізьми на очах   випускники - ювіляри спостерігали за святом , раділи за  нинішніх випускників за їх щасливе , сонячне дитинство.  Завершилося свято вальсом трьох поколінь. На шкільному подвір’ї кружляли пари випускників 2017 та 1952 років. Час сплинув швидко, але Останній дзвінок продовжує писати свою поему.

«Грими набатом 45-й!» - під таким гаслом пройшли  урочисті  заходи до Дня Перемоги  в  селах  Солончаки та Дніпровське   Куцурубської сільської ради ОТГ.  На святі були присутні жителі сіл, учні школи , гості: діти війни та учасник бойових дій Архипова Ганна Євгенівна. Працівник культури  Пелипаченко Т.Г та учні Солончаківського НВК привітали  присутніх зі святом.   Сільський староста  Драган О.П. привітала односельців   і вручила подарунки дітям війни. Зі словами вдячності та роздумами  про  сьогоденне життя виступила жителька с.Дніпровське Шалімова Д.П. , зазначивши, що ніщо не вічне, життя дітей війни сьогодні  є постійною боротьбою за виживання. В кінці свята всі присутні поклали квіти до  пам’ятників  загиблим односельчанам.

        День Перемоги -  залишиться   завжди днем , затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому довелось  пройти через чорнило битв і пощастило дожити до світлого Дня Перемоги. Це свято не буде залишати байдужими ще не одне покоління.

Життя торжествує в новім поколінні 
Та болі минулі довіку нетлінні. 
З граніту волає грізно і люто: 
Ніхто не забутий, ніщо не забуто! 

Вишиваний шлях

Вже стало доброю традицією на початку вересня проводити свято вишиванки. Цього року воно проходило, 9 вересня, під гаслом «Земле, рідна моя…» та велопробіг «Вишиваний шлях». Учні читали поезії про Батьківщину –Україну, про  малу Батьківщину – Солончаки, Дніпровське. Сільський фольклорний гурт «Калинонька» виконав пісню про рідне село Солончаки, на слова землячки вчительки Параконної Галини Григорівни.

Розповідь про сільських майстринь вишиванки супроводжувалась виставкою їх робіт. Це люди, які своєю кропіткою і наполегливою працею створили неперевершену красу орнаментів на рушниках, серветках, сорочках, іконах.

Ільїна Марія Мирославівна, готуючись до свята, згадала пісню про вишиванку, що колись вишиваючи з сестрами і мамою, тихими зимовими вечорами співали. Навчила свою онуку Машу і подарувала всім присутнім свята задушевну пісню.

Як веселка стеляться нитки

В наші традиційні обереги,

Не затьмарять їх ніяк роки

Бо краса ця вічна для потреби.

Кульмінацією свята став велопробіг «Вишиваний шлях» вулицями села Солончаки .У веломарафоні взяли участь діти  та  вчителі . Веломарафон підкресли велич духовної та фізичної краси українського народу .

Прощавай , табір-2016!

Велика літня перерва у школярів – це період зміцнення їхнього здоровя, пізнання цікавого, нових знайомств та пригод; це пора морального загартування, духовного збагачення, пора яскравих вражень, творчості, активного пізнання світу та себе в ньому. Протягом роботи табору кожна дитина знайшла собі справу до душі; відчувала себе сильною, творчою особистістю; збагатилась духовно і почувала себе комфортно:

Не сумує в нас ніхто:
Тут і танці і кіно
І походи й вікторини
Всі розваги для дитини.

Учні багато часу перебували на свіжому повітрі, більшість ігор і спортивних занять проводилося на вулиці,  діти мали можливість відпочити і зміцнити своє здоров'я. За час роботи табору організовані: екскурсії в музеї міста Очаків, історико-архітектурний заповідник «Ольвія», ,екскурсії «Аджигол – перлина степу», поїздки на море та на берег лиману, а також перегляд кіно та мультфільмів. Працювала літня школа "Рюкзачок" та англомовна школа. Прощавай, табір ! Літо продовжується.

 31 травня вихованці пришкільного табору «Сонечко» відвідали музей мариністичного живопису ім. Р. Судковського. 

     Для наймолодших учнів це була перша зустріч із прекрасним. Тому вони з цікавістю слухали розповіді екскурсовода про життя та творчість нашого знаменитого земляка Р. Судковського. Дізналися про види , жанри живопису та основні техніки зображення в образотворчому мистецтві.

      Багато вражень отримали діти від споглядання картин сучасних художників рідного краю. Отримані знання учні зможуть використовувати на уроках образотворчого мистецтва та художньої культури. А спілкування з мистецтвом залишить добрий слід у душах дітей.

 Після екскурсії школярі прогулялись вулицями міста, відпочили на дитячому майданчику та милувались фонтаном на центральній площі міста.

     Кожного року в третю суботу травня Україна відзначає День Європи.

     День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

      Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

     З нагоди святкування Дня Європи в Солончаківському НВК до  учнів 1-4 класів в гості завітала принцеса , яка познайомила із історією створення прапору та гімну ЄС, було запропоновано цікаву вікторину про героїв казок різних країн та проведено  ігри народів Європи. Цей захід був спрямований на поглиблення та систематизацію знань дітей про країни Європи, виховання почуття гордості за свою країну – Україну, формування національної свідомості і в той же час приналежності до спільного дому – Європи.

     Учні 8 – 10 класів долучилися до диспуту «Наше Європейське майбутнє» під гаслом  «Україна на шляху євроінтеграції: освітній простір». В ході якого вихованці  дійшли висновків, що українська молодь – за європейський вектор розвитку інтеграції держави. Бо наш народ із його культурною спадщиною, гуманістичною ментальністю гідний зайняти в Європі почесне місце.

     Тож треба діяти, як європейці: послідовно, наполегливо і виважено впроваджувати європейські стандарти життя, творити Європу у своєму домі.

          Від щирого серця, за українським звичаєм 13 квітня шкільна родина запросила своїх бабусь, дідусів, мам, татусів, мешканців села на родинне свято під гаслом «Нема без кореня рослини, а людей – без Батьківщини».

Воно  було проведене у формі фестивалю національних звичаїв та обрядів із серії «Родина» (дитина), «Діти – то Божа роса». Члени гуртка «Джерело» разом із наставником Кротовою О.Я. розробили і підготували до показу сім театралізованих свят та обрядів українського народу.

Поява кожного нового члена родини – це визначна й радісна подія для всіх. Колись,  згідно зі звичаєвим правом, сім'я набувала чинності тільки тоді,коли в ній були діти. Родина без дітей вважалася неповноцінною, а бездітність – нещастям. У народі казали: «Хата з дітьми – базар, а без них – цвинтар». Тож  дитинна обрядовість – це цілий комплекс звичаїв та обрядових дій, спрямований на створення сприятливої психологічної  атмосфери в сім'ї для молодої матері та вшанування її й новонародженого.

«Щоб здоровою росла, у травах купана була» (обряд купання новонародженої дитини) провела з учнями 3 класу Мусієнко В.Г.; «Доглянь, куме, мою дитину, як свою» (обряд хрещення дитини) – учні 7 класу, Кротова О.Я.; «Не доспи, не доїж, а дитину постриж» (обряд перших пострижи дитини) – учні 6 класу з класним керівником Колесниченко С.В.; «Дзвоник кличе вже до школи – учні 1 класу з вчителем Чепіженко Н.В.;«Прощання із дитинством і вступ у доросле життя» (вручення паспортів) та «Щоб вам служилось  добре на Вкраїні  милій» (проводи до лав Української армії) – учні 10 класу з класним керівником Дрозд Л.П.; «Найкраща спілка – чоловік та жінка» (сватання; дівич-вечір; весілля) – учні 9 класу, Дудник С.В.

Учасники театралізованого дійства відтворили народні обряди, звичаї українського родинного виховання. Усі присутні отримали багато задоволення, масу позитиву, оплесками дякували «акторів», допомогли кожному відчути себе частиною свого великого народу, при цьому усвідомивши «Хто забуває минуле, той не вартий майбутнього».

Христос Воскрес! Усе радіє!

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Щиро вітали батьків, вчителів, своїх друзів члени гуртка «Джерело» зі світлим Святом Воскресіння. Розповіли про Великдень – одне з найурочистіших свят християн, і пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа.

В Україні Великдень святкується з Х століття, але його назва походить ще з дохристиянських часів. Великоднем, тобто Великим днем,вважалося свято бога Ярили – Сонця.

Голова на святі – рум’яна паска, яка свій рід веде ще з давнини. І славлять нею Воскресіння Світле в країні нашій люди щовесни.

 Невід’ємною частиною Великодня є й писанка. Наші предки вважали, що писанка має магічну силу. Проте люди нині вірять, що писанка приносить добро, щастя, захищає людину від усього злого, зцілює від хвороб.

Святково вдягнені, усміхнені і піднесені діти, розповідали вірші, водили гаївки, інсценізували казку «Пригоди Писанки». Побажали миру, сонця з небес! Бо Світле Свято – Великоднє!

Нам шле привіт:

«Христос Воскрес!»

Під такою назвою 22 квітня в  НВК відбулася загальношкільна лінійка, присвячена 30-річчю від Дня Чорнобильської катастрофи.

Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною.

Учні школи хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих під час Чорнобильської катастрофи. Переглянули відео про катастрофу, яка вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління. Та зробили висновок, що урятований світ – найкращий пам’ятник  тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.

Пам’ятаймо про них і робімо все, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…

Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом. Саме темі кохання, одному з найшляхетніших і прекрасних людських почуттів, відкрила свої двері «Літературна Вітальня» для учнів Солончаківського НВК.

 Десятикласники влаштували свято душі, поринувши в світ високої поезії і чарівної музики Івана Франка. «Три дівчини-зірнички» розкрили внутрішній світ молодого поета, ліричними віршами донесли до слухачів духовне багатство та велич закоханої душі, познайомилися з життєвими обставинами, що викликали появу поезій – «зівялих листочків» кохання.

Я понесу тебе в душі на дні,

Облиту чаром свіжості й любові,

Огонь очей в дзвінкій хвилі мови,

Коралі уст у ритми голосні…

Слухаючи поезії Франка, відчули, що в інтимній ліриці зримо присутній образ коханої жінки.

Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська принесли поетовому серцю щастя і горе, радість і муку. Бо той, хто раз у житті пізнав силу кохання, знає, як міцно переплетені в ньому ці почуття. Як і кожна людина, Франко мріяв про велике кохання, вірну подругу свого життя. Мріючи, він створив собі ідеал кохання та коханої.

Допомогли відчути насолоду гарячого юнацького кохання поетичними рядками учениця 9 класу Вітовська Зіна, 10 класу – Яновська Катрина, Місюра Карина, Заріцька Яна, Неду Ольга, роль Івана Франка виконував Кравець Сергій, ліричного героя – Славський Олександр, музичний керівник – Крук Ірина Володимирівна, стиліст – Дрозд Людмила Петрівна. Організатор і ведуча – Кротова Ольга Ярославівна.

Ці слова стали девізом урочистої лінійки, присвяченої 72-й річниці визволення Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників, яка відбулася в нашій школі 29 березня.

На якусь мить всі присутні подумки перенеслись в ті далекі роки. Защеміло серце від страшного голосу Левітана, який сповіщав про початок Великої Вітчизняної війни, та заклику «Вставай, страна огромная…», який підняв на захист Батьківщини всіх: від малого до великого.

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжали,

Сльозою в погляді дрижали

Надія, віра і любов!

Тисячі громадян встали на захист рідного краю, більшість з яких намагалися піти на фронт добровільно. Стійко і мужньо захищали наш Миколаївський край війська 18-ї та 9-ї армій Південного фронту. Але сили були нерівні та 17 серпня 1941 року гітлерівськими військами було окуповано Миколаїв. Німецько-фашистська окупація Миколаївщини тривала більше 30 місяців.

Ведучі урочистої лінійки разом з вчителем історії ще раз розказали про відважні подвиги учасників підпільно-партизанського руху на Миколаївщині, про свій внесок на шляху до Перемоги 68 десантників  під командуванням старшого лейтенанта К.Ольшанського, про наших односельців, які стали на захист Батьківщини.

На вшанування пам’яті полеглих в роки Великої Вітчизняної війни було оголошено Хвилину мовчання та покладання квітів до пам’ятника загиблим воїнам, а також учні школи привітали ветеранів з річницею визволення листівками та квітами.

Про Миколаївщину та Очаківщину в воєнні роки , про героїчний подвиг захисників нашого рідного краю розповідалося в книжковій виставці «Нашу пам'ять обпалює Вічний вогонь», та учениця 9 класу презентувала книгу Михайла Божаткіна «Десант принимает бой».

Миколаївщина внесла вагомий вклад у звільнення України від фашистських загарбників.

Війна назавжди залишиться в пам’яті наших людей.

Ніщо не забуте і ніхто не забутий!

На відзначення року Івана Франка в Україні, 28 березня в Солончаківському НВК відбувся захід під девізом «…Я син народу, що вгору йде, хоч був запертий в льох.  Мій поклик: праця, щастя і свобода…»

Іван Франко – найвидатніша постать в українській культурі після Тараса Шевченка, геній світового рівня, який засвідчив своєю творчістю титанічний духовний потенціал нашої нації. Завдяки великому таланту і невсипущій праці став одним з найосвіченіших людей свого часу.

Учні школи через художнє слово розкрили духовне багатство та велич українського поета. Пройшлися стежками його життєвого та творчого шляху, переглянули відео «Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав…»

 Іван Франко перейняв долю поета-поводиря українського народу в Шевченка і це високе покликання гідно і з честю виконав. Великим Каменярем називають нащадки письменника, що своїм полум'яним словом ламав скелю неправди і гніту в ім'я правди і волі.

15 березня вся шкільна родина зібралася на свято «Благослови, мати, весну закликати»  щоб згадати один з найцікавіших звичаїв наших предків – закликання весни.

Свято весни – це величний, поетичний гімн людини весняній природі та її господарським і родинно-побутовим обов'язкам.

Учні молодших класів продемонстрували стародавній звичай закликання приходу весни за допомогою обрядового печива у формі пташок, які діти носили селом, промовляючи:

                       Птахів закликаю з далекого краю:

Летіть, жайворонки,

В рідну сторононьку,

Летіть, соловейки,

На нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки,

До своєї домівоньки.

Співали веснянки «Вийди, вийди, сонечко!», «Іди, іди, дощику!», а господиня свята Весна прийшла не сама:

 З собою діток привела:

Трьох красенів чарівних ,

Супутників своїх вірних –

Березня, Квітня, Травня.

Завершенням святкового дійства стала улюблена дитяча гра «Подоляночка» та ритуальний обряд спалювання солом'яного опудала Зими:

Опудало зими спалімо!

Весні шлях стелімо!

Пісень заспіваймо!

Весну привітаймо!

На що матінка-природа не забарилася з відповіддю і подарувала всім рясний пухнастий сніжок, ще раз нагадуючи нам про те, що зимонька не дуже поспішає поступатися своїми правами.

12 березня у Солончаківському НВК наймолодші дітлахи відсвяткували Масляну  у найкращих українських національних традиціях .

    Це свято сягає своїм корінням ще у язичницькі часи і символізує собою проводи зими та зустріч весни. За народними повір’ями, чим веселіше зустріти Масляну, тим швидше прийде весна.

    Веселощів не бракувало. В ході дійства діти розповідали вірші, співали пісні, водили хороводи. Діти мали змогу проявити свою силу, спритність взявши участь у веселих змаганнях.

     По закінченню святкування всі охочі пригощалися млинцями з медом та

отримали величезний заряд бадьорості, такий необхідний нам після суворої, морозної зими.

Масляна, ти пригощай!

Всім млинців ти подавай!

З пилу, з жару розбирайте!

Похваліть! Не забувайте!

Відшуміла зима морозами, відхурделила сніжними віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна, зваблива красуня-весна, яка принесла нам одне з найкращих, найсвітліших свят – свято жінок.

3 березня святкували Міжнародний жіночий день і в нашій школі. Всіх дівчаток, жінок школи та своїх мам, бабусь на конкурсну ігрову програму «Господарочка» запросили учениці четвертого класу. І засіяли нам яскраві «СОНЕЧКО» та «ВЕСНЯНКИ».

Дівчатка з великим захопленням приймали участь у конкурсах. Вміло прив'язували бантики до ніжок стільців, накручували бігуді, розвішували білизну, замотували ляльок. Одним словом продемонстрували всім присутнім, які вони вправні господарочки.

Журі об'єктивно оцінили виступ обох команд дівчаток. І за підсумками, як кажуть, перемогла дружба. Але кожна з учасниць конкурсу була відмічена спеціальними номінаціями - це «Міс весна», «Міс чарівність», «Міс елегантність», «Міс посмішка», «Міс грація», «Міс скромність», «Міс ніжність», «Міс загадковість» та «Міс глядацьких симпатій».

19 лютого в Солончаківській школі відбулася лінійка-реквієм, присвячена пам’яті Небесної Сотні під гаслом «Вас не забудуть прийдешні покоління!».

Вшановували ще одну трагічну сторінку історії нашої незалежної держави. Згадали про страшні події 18-20 лютого 2014року, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька сотень травмовано:

Вас не забудуть прийдешні покоління

Ваш подвиг всі запам’ятають,

Бо справді ви герої України,

Герої, що ніколи не вмирають!

На завершення заходу учні закликали всіх згадати у молитвах героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.Хай пам'ять всіх невинно вбитих згуртує нас, живих. Дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

В нас горя чужого нема.

Ми вклоняємось кожній родині,

Сім’ям тим, що торкнулась біда…

Так трепетно оживилися серця всіх присутніх на заході, присвяченому Дню рідної мови «Мова рідна, слово рідне, хто їх забуває,той у грудях не серденько тільки камінь має…», який відбувся 18 лютого у Солончаківській школі. Учасники свята, в котрий раз, довели, що тут зібралися справжні знавці української мови і літератури, фольклору, традицій та звичаїв рідного народу. 

15 лютого Україна вшановує своїх синів – молодих воїнів-інтернаціоналістів, які загинули на чужій землі Афганістану. Так і учні нашої школи запалили Свічку пам’яті та вшанували всіх загиблих у тій далекій війні хвилиною мовчання.

За кожним воїном-афганцем свій життєвий подвиг, своя доля. Серед учасників цієї десятилітньої війни було і троє наших односельців – це Харлан Володимир,  Сащенко Андрій та Куценко Валерій, який помер внаслідок непереборної хвороби після отриманих поранень в Афганістані. Учні 9 класу вшанували його світлу пам'ять покладанням квітів до меморіальної дошки та пообіцяли ніколи не забути, якою ціною завойоване мирне життя також гарно вчитися , щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

Не забудеться це горе, не відболить іще багато поколінь. Про це розповіла ілюстрована тематична виставка «Афганістан – пам'ять серця. Їх долі обпалені війною» та виховні заходи, які були проведені в класних колективах: це інформаційна година «Ціна чужої війни»/10кл/,  урок пам’яті  «Зірка над містом Кабул» /8-9кл/, бесіда «Пам'ять про  героїв-афганців жива» /4кл/та ін.   

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать з вогню і мати, і дитина.

Хай буде мир!

Хай більше не горить

У пеклі війн

Твоє життя, Людино!

У січні місяці ми декілька разів звертаємося до історичних подій – це День Соборності України та вшанування пам’яті юнаків, які героїчно загинули у бою під Крутами.

Яке свято з усіх шкільних свят діти люблять найбільше? Правильно, новорічне. Адже воно несе безліч радості, яскравих емоцій, зустрічей з казковими героями. Та особливо, коли діти одягнені у карнавальні костюми, кружляють навколо ялинки – немає більшої втіхи для учнів, вчителів, батьків.

Так, 25 грудня дошкільнята та  учні початкових класів Солончаківського НВК запросили всіх у «Казкову подорож» та з допомогою Дідуся Мороза і його онуки Снігуроньки, долаючи безліч завдань і конкурсів, змогли врятувати Новий рік, якого захопили грізні пірати.

Також не обійшлося без втручання нечистої сили і у святкуванні Нового року учнями 6-10 класів. Там злодії-рекетири викрали Снігуроньку. І де тільки не довелося побувати Дідусю Морозу під час пошуків: і в підводному царстві Нептуна, і у східного Аладдіна, не оминув він також володіння Баби Яги «Агентство «НОС» та завітав до кочового циганського табору. Але, хоч цигани і славляться своїми крадіжками, проте Снігуроньку вони не викрадали, а навпаки – допомогли Діду Морозу визволити її від злісних рекетирів: Кощія, Змія Горинича, Кікімори, Солов'я-розбійника.

Дідусь Мороз та Снігуронька привітали всіх з наступаючим Новим 2016 роком, побажали всім здоров’я,  щастя, мирного неба та виконання всіх бажань.

Свято вийшло надзвичайно цікавим, видовищним, подарувало всім море емоцій і радісних хвилин.

З НОВИМ РОКОМ!!! ЩАСТЯ, ЗДОРОВ’Я , МИРУ  У НОВОМУ  2016 році.

«Не згасне пам’яті свіча» - під таким гаслом 27 листопада в Солончаківській школі відбулася інформаційна година, присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій.

З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку й мовчки клялися, що пам’ятають, що не забудуть. І тягар з душі спадав.

Учні школи наголосили про те, що Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в пам’яті українців однією з найстрашніших сторінок нашого минулого та вшанували пам'ять померлих від голоду хвилиною мовчання

   29 вересня 2015 року учні 3 та 4 класів відвідали бібліотечний урок  завітавши до сільської  бібліотеки,  який був приурочений Всеукраїнському дню бібліотек.

    Під час уроку бібліотекар Ільїна А.О. та учні середньої школи розповіли  про історію виникнення перших книг та бібліотек.

    Переглянувши цікавий мультфільм, діти повторили правила поведінки в читальному залі бібліотеки та правила  користування  книгою.

Учні взяли участь у майстер класі «Лікуй книгу із задоволенням»

   Бібліотечний захід закінчився врученням пам’яток «Книга твій друг – бережи її»

   З 7 по 11 вересня у школі пройшов тиждень фізичної культури. До спортивних заходів були залучені учні усіх класів.

 Метою цього тижнябуло: формування в учнів пізнавального інтересу до занять фізичною культурою.

  Урочиста презентація  «Тижня фізичної культури» відбулась на лінійці школи 7 вересня. 

  У цей день було проведено лекційне заняття на тему «Здоровий спосіб життя – це запорука довголіття людини», вікторину «Що ви знаєте про сучасні Олімпійські ігри».

   Учні початкових класів показали спритність, силу, витривалість взявши активну участь в «Козацьких забавах»

    Учні середніх класів  змагалися між собою у інтелектуальних конкурсах на тему «Спорт – для всіх», та показали свою спритність у змаганнях з настільного тенісу.

    11 вересня було  проведено Олімпійський урок. Під час проведення уроку учні дізналися багато цікавого, з історії стародавніх Олімпійських ігор, про їхнє відродження та про сучасні досягнення наших спортсменів у змаганнях.

    Загалом , тиждень пройшов весело, цікаво, насичено. Всі учні взяли активну участь у заходах. Школярі отримали нові знання, познайомились детальніше із спортивним життям, дізналися про те, скільки необхідно докласти сил, щоб звоювати медаль, особливо - олімпійську.

      Всіх переможців тижня було нагороджено грамотами.

10 вересня в нашій школі відбулося патріотичне свято «Україна -  понад усе», організатором якого була Кротова О.Я., керівник краєзнавчого гуртка «Джерело».

Під час свята учні розповідали вірші про Україну, виконували патріотичні пісні.

Зворушливою була інсценізація пісні «Два кольори», під час звучання якої мами та бабусі одягали дітям власноруч вишиті сорочки. Я думаю, що ця мить в житті дітей закарбується на все життя, і для них вишиванка – це не дань моді , а справжня святиня, адже їхні найрідніші люди – мами та бабусі – вклали  в візерунок на сорочці свою любов, часточку своєї душі.

Вразили всіх присутніх і розповіді учнів та вчителів про свої мрії, лейтмотивом яких стали слова «родина», «ненька-Україна», «мама», «тато», «мир». Від цих слів ставало щемко в грудях і на очі наверталися сльози, наскільки щирими були слова дітей.

По-новому прозвучали слова пісні «Хай завжди буде сонце», підчас виконання якої учні початкових класів влаштували патріотичну ходу з прапорцями, повітряними кульками жовтого та блакитного кольору, символічними голубами.

На завершення свята учні запускали в небо голубів як символ миру і надії, віри в щасливу долю нашої країни та любові до рідної землі.

     Початок нового навчального року в нашій школі розпочався святковою лінійкою присвячену Дню Знань.

 Святково вбрана школа, немов у вишиванці, радо зустрічала учнів, вчителів, гостей та батьків, а особливо наймолодших своїх учнів – першокласників, адже вони святкували народження нового класу.

            «Літопис полум’яних літ»- День Пам’яті  у таборі. Пам’ять про загиблих  у другій світовій війні діти вшанували 12 червня ,покладаючи квіти до пам’ятника односельчанам. Адже у червні  1941року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Школярі ще раз згадали про ті жахливі  події ,про тих дітей,які пішли на війну після випускних вечорів. Низько вклонилися тим людям,які ціною життя врятували світ від фашизму. Ми завдячуємо їм за мирне небо  і наше щасливе дитинство.  

     Відвідали Меморіальний  комплекс загиблим морякам м. Очаків  .Хвилиною мовчання вшанували відважних,мужніх,сміливих захисників рідного краю.                                                                                       Як би нам хотілося,щоб сьогодні на сході нашої країни зупинилося кровопролиття і ніколи не повторилося,щоб не з’являлись нові меморіальні дошки,як ось ця,на якій викарбувані прізвища наших учнів-Крука О.О. та Музики І.І.

                                                Горить свіча і пам’яті сльоза

                                                Додолу з неї краплями стікає.

                                                Земля ридає,плачуть небеса.

                                                 Героїв Україна пам’ятає.

             Вічна пам’ять героям- очаківцям, загиблим за визволення Вітчизни!

    Захоплюючою і цікавою була подорож до міста Очакова 9 червня.

  Першою зупинкою – музей ім. Суворова. Екскурсовод  в цікавій формі  розповів і ввів нас у далеке минуле  Очаківщини. Познайомив з панорамою битви за Очаків під проводом Суворова.

  Другою зупинкою нашої подорожі – море. Зустріло воно дітвору лагідним сонцем,теплою водичкою і гарячим піском. Будували з піску чудернацькі замки та фортеці. А море подарувало нам здоров’я,засмагу і веселий настрій.

     Сонце,повітря і морська вода стали нашими кращими друзями.

 27  квітня  в школі відбулася година пам'яті , присвячена трагедії віку – вибуху на Чорнобильській  атомній станції. Присутні на цьому заході спробували уявно перенестися на 29 років назад та усвідомити всю велич трагедії  та наслідки , до яких вона призвела.

Чорнобиль… слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

Чорнобиль… мертва земля… це - трагедія для всього людства, більшої годі уявити!

26 квітня – це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою такі питання: «Хто я? Для чого живу на світі? Як живу? Як дію? Чим можу допомогти іншій людині, яка потребує моєї допомоги?». Адже сама природа зробила нам застереження: «Люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє у ваших руках!»

   24 квітня в  школі проведено День Цивільного Захисту.

   Основними завданнями було  : вироблення в учнів умінь, навичок правильно і чітко діяти у різних надзвичайних ситуаціях для захисту свого здоров’я та життя; удосконалення теоретичних знань та практичних навичок під час захисту від наслідків надзвичайних ситуацій; тренування у виконанні нормативів з використання індивідуальних засобів індивідуального захисту, уміння надавати першу медичну допомогу; формування  і розвиток високих морально-психологічних якостей: мужності, відваги, витримки, ініціативи та кмітливості, взаємної виручки, постійної готовності виконати завдання цивільного захисту; виховання  впевненості в ефективності заходів, що проводить цивільний захист.

     Кожного ранку ми відкриваємо двері нашого дому в новий день. По один бік дверей залишається наш маленький домашній світ, родина, дитинство, а по другий – світ зовнішній. Цей світ величезний, ім’я якому – Земля.

     Земля – наш спільний дім, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися. Ми – люди ХХІ століття – раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін на Землі.

      22 квітня колектив агітбригади учнів Солончаківської школи запросив усіх до участі в екологічному заході «Живе обличчя моєї Землі» , де  разом з присутніми спробували  побачити як вона співає…, радіє…, плаче  або стогне від болю, якого їй завдають люди.

…Хто як не ми , поможе цій Землі?

Вона стократ віддячить нам розмаєм.

Задумайтесь, дорослі і малі,

Яке багатство і красу ми маємо!

В історії завжди залишаться імена, які з гордістю вимовляє людство, до яких належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові.

З метою вшанування пам’яті Великого Кобзаря в школібуло проведено конкурс читців Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої…». Звичайно, кожен учасник з великою відповідальністю поставився до своєї ролі в заході. Діти  намагалися якнайкраще прочитати улюблену поезію Великого Кобзаря, від щирого серця, з трепетом, а іноді, і надривом в голосі.

Члени гуртка «Джерело» під керівництвом Кротової О.Я. створили проект «Віночок слави Кобзареві», метою якого було донести до учнів світове значення його творчості, виховувати почуття гордості за геніїв своєї землі. Хай безсмертний голос Тараса слухають усі люди на нашій великій планеті!

        Міжнародний день рідної мови – відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях налічує кілька століть. Починаючи з 21 лютого 2000року, цей день відзначають і в Україні.

       У нашій школі стало традицією щороку відзначати Міжнародний день рідної мови. Було проведено ряд заходів: учні початкових класів із захопленням взяли участь у грі-вікторині «Квітни, мово солов’їна» (вчителі Мусієнко Валентина Григорівна, Вовченко Тетяна Михайлівна, Олійник Галина Юріївна);цікаву та пізнавальну годину спілкування «Вивчаймо мову українську, дзвінкоголосу, ніжну, чарівну» провів Рак Віктор Михайлович з учнями 5 класу; шестикласники проявили свої знання з рідної мови у мовній грі «Веселкова мова моя» (вчитель Кротова Ольга Ярославівна); у 8 класі вчителем Дрозд Людмилою Петрівною проведено лінгвістичний турнір «Як ростуть слова?»; старшокласники провели засідання круглого столу з теми «Стан розвитку і функціонування української мови в державі» під керівництвом Дудник Світлани Володимирівни та Кротової Ольги Ярославівни.  Шкільний бібліотекар Крук Ірина Володимирівна підготувала виставку книг про мови різних народів. На загальношкільному святі «Мово моя материнська» виразно, емоційно, з почуттям любові читали діти вірші про рідну мову, закликали шанувати її, любити, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич і могутню силу. З дитячих вуст лунали мелодії колискових та українських народних пісень.

Тож, збережімо свою мову в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь.

«Афганський біль. Їх долі обпалені війною»

26 років минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружи­ни та діти — своїх чоловіків і батьків.

Разом з усією країною учні нашої школи відзначили річницю виводу військ із Афганістану та вшанували пам'ять загиблих воїнів-інтернаціоналістів на загальношкільній лінійці «Афганський біль. Їх долі обпалені війною». Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської ві­йни і пам'ятати,  що і серед нас живуть люди, які в 20-30 років стали свідками й учасниками воєн­них подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.

Серед учасників цієї десятилітньої війни було і три наших односельці. Це Харлан Володимир, Сащенко Андрій та Куценко Валерій, який від отриманих на війні ран помер.

У пам'ять про тих, хто не по­вернувся додому, ставимо свічку, полум'я якої зі­гріватиме нащі серця та оголошуємо хвилину мовчання.

Дай Боже, щоб нашим одноліткам ніколи не дісталася доля цих солдат. Але є люди, які з 27 грудня 1979 р. до 15 лютого 1989-го пережили все це, і не знати, і не пам'ятати про це ми просто не маємо права.

17 лютого на веселе свято Масляної поспішали діти, щоб урочисто провести Зиму та привітати Весну.

На сім деньків завітала, усіх гостей млинцями та оладками пригощала. Навіть Баба Яга не стала на заваді, разом з хлопцями та дівчатами в хороводі співала й танцювала «Ой, минула вже зима». Масляна в гості не з пустими руками прийшла, а із забавками, іграми та загадками.

Усіх вас зі святом вітаємо!

Веселої Масляної бажаємо!

Великий Піст проводити

Та Великдень радо зустріти!

27 січня для учнів школи пройшли новорічні свята. Яскравими стали виступи учнів молодших класів, які показали присутнім гостям та батькам пригоди казкових героїв біля новорічної красуні-ялинки. Але, як водиться, в Новорічну ніч відбуваються дива, і навіть Баба-Яга не змогла перешкодити вчасному приходу Нового року. Казкові дійства супроводжувалися веселими конкурсами та іграми, учасниками яких також були Дід Мороз та Снігуронька.

А учні старших класів запросили всіх на Новорічний КВК, де показали свою кмітливість, вправність та вміння перевтілюватися в різних казкових персонажів. На протязі вечора як учасники так і всі присутні отримали безліч позитивних емоцій, заряд бадьорості на весь новий рік.

      Гамірно і весело було у нашій школі 28 листопада на святі « Хлібові вклонімося», приуроченому працівникам сільського господарства.

    Діти в українському вбранні з короваєм на вишитому рушнику вітали хліборобів - трударів. Учні славили працю людей, хто пов’язав своє життя з вирощуванням хліба. За допомогою обрядових звичаїв присутні занурилися в атмосферу української культури, що виховує шану до хліборобської праці, до найдорожчого щ, що є в людини – хліба. Діти водили хороводи співаючи гімн снопу, бажаючи нового врожаю та хліба. Запальні пісні, дотепне слово подарували гостям гуртківці « Джерело» . До поздоровлень  приєднався сільський жіночий ансамбль « Калинонька» виконавши пісні « Молодой агроном»,

 « Нивка золота».

     Сільський голова Шуман М. В., фермер Стрельцов В. П. подякували учасникам свята, побажали миру, добра, благополуччя, щедрого ужинку на хліборобській ниві.

Щоб подивитися наочно, який є нині урожай,

Ми всі підносимо вам свіжий, теплий коровай.

        Під музику дівчатка  розносили коровай.

    З 24.11 по 28.11.14р. в нашій школі проходив тиждень початкових класів.

    Мета проведення тижня  полягала в тому, щоб поділитися досвідом роботи, допомогти учням підвищити інтерес до певного предмету, розвивати творчі здібності учнів, презентувати нові технології організації навчання та змістовного дозвілля учнів.

    Протягом тижня учням були запропоновані цікаві розвивальні ігри та вправи з української  мови, логічні задачі з математики. Особливим видався «День Казки». Діти показували казки на новий лад. Учні 3 класу інсценізували всім відому «Ріпку» і ще раз довели, що в справжня сила – в дружбі. А учні 2 класу подорожували з Колобком, повторюючи правила поведінки з незнайомцями.

     Тиждень початкових класів закінчився підведенням підсумків та врученням «Подяк».

      11 жовтня в Солончаківській школі пройшов благодійний «Осінній ярмарок», метою якого було зібрати кошти на підтримку воїнів нашої армії , які борються за єдність та цілісність нашої держави на буремному сході України. На ярмарку можна було придбати смачні пироги, вареники, торти, щедрі дари осінніх садів та полів, дитячі вироби з природного матеріалу, а також почути чарівні українські пісні.

      В ході ярмарку школярі вторгували 1392 гривні та 573 гривні було зібрано від жителів села. Ми вдячні всім учням, батькам , вчителям, жителям села , які прийняли активну участь в ході цього заходу та не залишилися байдужими до долі наших солдатів  та нашої держави.

      26 вересня у нашій школі відбулися загальношкільні батьківські збори  під гаслом «Добра родина- славна Україна!» . Символом єднання сім'ї і школи стали свічі, які запалили вчителі, батьки, учні. Це значить, що ми єдина команда, єдина сім’я, щоб сіяти в юні душі « розумне, добре, вічне». Найщиріші слова любові, поваги, подяки прозвучали у віршах, піснях виконаних  учнями гуртка « Джерело» під керівництвом Кротової О. Я.

     По закінченню родинного свята розглядалися питання роботи навчально- виховного процесу школи.

   «Мама вишила мені квітами сорочку» - під таким девізом 11 вересня у нашій школі пройшло свято « Парад вишиванок». Майданчик біля входу в школу заряснів різнобарв’ям чудових вишиванок, у які вбралася вся шкільна родина – не лише учні,  а й педагоги.

    Було оформлено виставку вишиванок, що надали жителі села, створення яких датується 1910,1930,1952 роками. Вони з роками передаються від покоління до покоління як справжні сімейні реліквії.

    Звучали прекрасні вірші та пісні про любов до Батьківщини, яка як і матір завжди одна. А мамина сорочка завжди була, є і буде символом і оберегом українського народу від лиха та усіляких бід.

   Акордом свята став парад вишиванок, який продемонстрував неповторну красу і колорит вишитих сорочок.

Юні патріоти школи не залишилися осторонь подій в Україні і виявили бажання створити 18 вересня Ланцюг єднання приурочений Дню Миру. Учні створили ланцюг з українських рушників , який символізує єднання Сходу і Заходу. Україна - єдина !

   Головною метою заходу було формування патріотизму, людяності. Виховання почуття поваги до рідної землі та людей які її захищаютьї.

   Школярі також підтримали акцію « Лист солдату» відправивши листи з найщирішими словами підтримки нашим захисникам  України.